(050) 50-50-103 Пн-Пт с 9.00 до 17.00
(068) 50-50-103 Пн-Пт с 9.00 до 17.00
trauma.ua@gmail.com

У відділенні інтервенційної кардіології шведсько-українського медичного центру “Angelholm” крім коронаровентрикулографії проводяться також  інші неінвазивні методи дослідження серцево-судинної системи такі як електрокардіографія (ЕКГ),  ехокардіографія (ЕХОКГ) та велоергометрія (ВЕМ) або проба з дозованим фізичним навантаженням.

ЕКГ (електрокардіографія) - метод  реєстрації зміни різниці потенціалів між двома точками електричного поля серця під час його збудження. Реєструється, як правило, в 12-ти стандартних відведеннях. За допомогою аналізу відповідних зубців (P,Q,R,S,T), сегментів (S-T) та інтервалів (P-Q, Q-T, T-P) на ЕКГ проводиться оцінка основних функцій роботи серця: автоматизму, провідності, збудливості, скоротливості та рефрактерності. Результати ЕКГ допомагають запідозрити деякі захворювання серцево-судинної системи (ІХС, кардіопатії, міо- та перикардити, вади серця, ГХ, емболії легеневої артерії) та позасерцеві захворювання (патологію нирок, легенів, ендокринних залоз, порушення електролітного обміну та ін.).

(фотография проведения ЕКГ)

ЕХОКГ або ультразвукове дослідження серця проводиться при проходженні  ультразвукового променя через усі шари грудної клітини і порожнини серця. Комбінація різних режимів при ехокардіографії дозволяє анатомічно точно визначати розміри камер серця та великих судин, оцінювати скорочувальну здатність міокарду. При проведенні дослідження можливе встановлення вади серця (вродженої, набутої) та кількісне ії визначення: ступінь стенозу клапанних отворів і великих судин, замикальну функцію клапанів (ступінь регургітації крові через них), рухомість стулок (ступінь фіброзу, кальцинозу),  діагностувати захворювання перикарду, внутрішньосерцеві утворення, виявити ознаки легеневої та артеріальної гіпертензії, наявність перенесеного або існуючого інфаркту міокарду.

(фотография проведения ЕХОКГ)

Велоергометрія або проба з дозованим фізичним навантаженням дозволяє виявити коронарну недостатність та об’єктивно оцінити функціональний стан серцево-судинної системи (визначити функціональний клас стенокардії). За відома складеними таблицями для пацієнта визначається НМСК (належне максимальне споживання кисню) відповідно до статі, віку та маси пацієнта; а далі розраховується субмаксимальне фізичне навантаження у ватах (Вт) і задається на велоергометр. Пробу пацієнт виконує напівлежачи  або сидячи у вигляді східчасто-зростаючого навантаження по 3 хв., тобто задається 35%, 50% і 75% навантаження від максимально допустимого. До початку і під час проведення обстеження реєструється ЕКГ крива, фіксується ЧСС та вимірюється АТ.  Людина інформує про своє самопочуття. В періоді відновлення на 1, 3, 5-й та 7-й хвилинах також реєструється ЕКГ, фіксується ЧСС та АТ.

(фотография пациєнта во время проведения ВЕМ)

Покази до проведення  тесту дозованого навантаження:

-         діагностика ІХС (при мінімальних клінічних проявах типового больового синдрому, для визначення функціонального стану стенокардії);

-         діагностика при порушеннях ритму (у пацієнтів з кардіостимуляторами,  при одиничних шлуночкових екстрасистолах та ін.);

-         при клапанних вадах серця  (у осіб, що планують займатися спортом, при малосимптомному прояві захворюванні та ін.);

-         після   перенесеного інфаркту міокарда (перед випискою для визначення рівня допустимих фізичних навантажень,  оцінки ефективності медикаментозного лікування, прогнозу та проведення реабілітації).

Абсолютні протипокази  до проведення тесту дозованого навантаження:

-       гострий інфаркт міокарду ( від 2-х до 14 діб, ускладнений - до 3-х тижнів);

-       нестабільна стенокардія;

-       аритмії, що не піддаються медикаментозній корекції з порушенням гемодинаміки;

-       клінічно значимий аортальний стеноз;

-       артеріальний тиск вищий за 200/100 мм.рт.ст.;

-       важка серцева недостатність, що не  піддається медикаментозній корекції з порушенням гемодинаміки;

-       тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) або інфаркт легень;

-       підозра на розшаровуючі аневризму аорти;

-       ендокардит, міокардит, перикардит;

-       важкі інфекції, порушення мозкового кровообігу, виражена дихальна недостатність, ниркова недостатність, захворювання крові, тіреотоксикоз, злоякісні новоутворення  та інші захворювання, що можуть вплинути на виконання проби або загостритись на фоні її проведення.

-       психічні захворювання;

 

Перераховані неінвазивні методи дослідження  високоінформативні, прості у виконанні, безпечні, доступні, можуть поєднуватися з іншими дослідженнями серцево-судинних захворювань (коронаровентрикулографією та ін.), що в комплексі дозволяє верифікувати діагноз, вибрати тактику лікування, передбачити можливі ускладнення та прогноз захворювання.